На відміну від окремих наук, що вивчають лише деякі області дійсності, предмет філософії охоплює найзагальніші риси дійсності, основи буття і пізнання, що вивчаються не безпосередньо, а через узагальнення даних інших наук та осмислення всієї існуючої культури,
її світоглядних структур. Таким чином філософія — раціональна
самосвідомість людства, наслідок його прагнення збагнути глибинні основи
буття і місце людини у світі.
Давньогрецький філософ Кратет Фіванський зазначав:
|
«Філософія важливіша від дихання, бо значно важливіше добре жити, чому навчає філософія, ніж просто жити, що залежить від дихання.» |
Німецький філософ 19 століття Георг Вільгельм Фрідріх Гегель так визначав предмет філософії:
|
Філософія є наукою про причини, або [наукою] про «чому?» |
Філософія покликана тримати увесь час у полі уваги та в актуальному
стані всі основні виявлення людини як людини, із чим пов'язані
особливості її предмету:
історична змінність, оскільки історично змінними постають самовиявлення та самоусвідомлення людини;
уся історія філософії фактично входить в окреслення її предмету, оскільки лише за такої умови ми здатні окреслити «топографію» людськості;
філософія постає своєрідною формою збереження та забезпечення історичної неперервності людської свідомої самоідентифікації.